Корупційно-кадрові ігри в НАЕК «Енергоатом»
Поки широка публіка була поглинута перипетіями місцевих виборів, зведеннями з фронту і коронавірусною тематикою, просто під нашим носом відбувалася, мабуть, наймасштабніша рейдерська афера за всю історію країни. Найбільше державне підприємство опинилося на грані банкрутства і продажу частинами. І це при тому, що йдеться про вкрай прибуткову і стратегічну для країни галузь атомної енергетики. Уже незабаром ми всі станемо живими свідками фіналу цієї корупційної драми. Тож хочемо познайомити Вас з головними дійовими особами і трохи привідкрити сценарій, за яким мають розвиватися події.
Варто почати з того, що управлінські таланти топ-менеджерів НАЕК «Енергоатом» уже давно викликають сумніви у всіх, хто хоча б трішки цікавиться українською енергетикою і станом справ на ринку електроенергії. Очевидно, що теперішнє керівництво «Енергоатому» просто не здатне витримати ні дня без чергового провалу чи корупційного скандалу. Чого вартий тільки нещодавній скандал із закупівлею російських запчастин на українські АЕС через підставні фірми у Німеччині і Естонії.
Або афера з купівлею контрафактних запчастин до генераторів, або фінти з намаганням протягнути у підрядники на добудову ЦСВЯП фірми, що раніше вже були викриті у договорнякових тендерах. Всі ці корупційні ігри привели до повного провалу заявлених строків будівництва сховища.
Ще у жовтні т.в.о президента компанії «Енергоатом» Петро Котін, даючи коментарі засобам масової інформації, переможно і впевнено заявляв, що будівельні роботи з ЦСВЯП завершаться в грудні. Сьогодні ж бачимо справжню картину того, до чого керувалися теперішні керівники НАЕК «Енергоатом».
Але судячи з вищенаведених фото, графік робіт остаточно зірвано, і Котін банально дурив усіх кілька місяців поспіль. Адже не міг не розуміти, що, за найскромнішими оцінками, для добудови сховища навіть у швидкому темпі потрібно було б 7 – 8 місяців, і це тільки за умови, що за роботи візьметься умілий і досвідчений підрядник, який мав уже справу з будівництвом стратегічних об’єктів такого рівня.
Втім, замість цього, минулої середи керівництво НАЕК запустило чергову аферу довкола будівництва ЦСВЯП.
9 листопада 2020 року посадові особи ВП «Атомпроектінжинірінг» підписали договір «На роботи по завершенню будівництва ЦСВЯП з ТОВ «БК КБР» (код ЄДРПОУ 40990651) на загальну суму 485 мільйонів гривень. Підписання цього договору є прямим порушенням ЗУ «Про публічні закупівлі», адже інформація про умови договору відсутня у системі «Prozorro». Крім того, порушено ще один закон, а саме «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», оскільки «БК КБР» немає ані відповідного досвіду проведення робіт на ядерних установках, ані кваліфікованого персоналу.
Простіше кажучи, роботи на стратегічному об’єкті підвищеної небезпеки буде виконувати компанія, яка до цього будувала лише туалет та клітку для тигра в київському зоопарку. Справа пахне крупним відкатом, адже, по-перше, фірма без будь-якого досвіду вже отримала аванс розміром у 50 мільйонів, а по-друге, до схеми, за нашою інформацією, були причетні люди з ОПГ «Капітошка», добре відомі в Україні доволі масштабними рейдерськими схемами.
Цікаво і те, що прихід цієї фірми на закритий об’єкт готували завчасно, адже спеціальний дозвіл на проведення діяльності, пов’язаної з державною таємницею, виданий СБУ, був ще 9 жовтня.
Отже, коли в жовтні Котін обіцяв добудувати ЦСВЯП до завершення 2020 року, він розігрував дурня. В цей час просто відбувалися всі необхідні узгодження по тому, кому довірити виведення і переведення в готівку.
Крім того, змовники чекали вигідної політичної кон’юнктури, адже зізнатися зараз публічно у тому, що владна команда своїми провальними кадровими рішеннями практично провалила будівництво ЦСВЯП, було б політичним самогубством.
Тож на об’єкт, де активно імітуватимуть роботи, незабаром мають влаштувати візит для перших осіб. Там покажуть кілька відремонтованих приміщень, урочисто на камери переріжуть святкову стрічку і продемонструють суспільству чергову перемогу нової влади. А далі тишком-нишком спробують здати об’єкт в експлуатацію, поховавши всі прорахунки і зловживання.
Візит поважних гостей, ймовірно, на чолі з президентом Зеленським планують ще до кінця року, і, якщо все пройде добре, теперішні топ-менеджери «Енергоатома» розраховують зберегти свої теплі корупційні крісла.
Якщо ж потрібно буде когось покарати, то в дію вступає план «Б». І жертовним ягням буде ніхто інший, як чинний т.в.о. президента компанії Петро Котін.
Втрата буде не принциповою, адже низка незалежних журналістських розслідувань в один голос відводять Котіну роль маріонетки, яка лише транслювала назовні вигідні групі інших осіб заяви і позувала для фото та відеокамер.
Справжні рішали до останнього моменту трималися за сценою, і звідти впарювали і суспільству, і керівництву держави вигідні їм казочки, розпачуватись за які доведеться Котіну.
Розправа буде швидкою і безжальною, адже добудова ЦСВЯП означала б енергетичну незалежність для країни від РФ, створення чималої кількості нових робочих місць та дала б значну економію бюджетних коштів.
Втім, замість реального будівництва ми отримали віртуальне, а от ті, хто стоять у тіні цих афер, схоже, не тільки не отримають заслуженого покарання, а навіть готуються до підвищення.
Це, зокрема, вже досить відомий постійними корупційними скандалами віце-президент НАЕК Герман Галущенко і його молодший, але не менш відомий партнер зі схем Олег Боярінцев.
Перший – протеже найближчого помічника президента Зеленського, Сергія Шефіра. Другий – людина близька до скандальної постаті впливового кремлівського агента Андрія Деркача.
Саме цей тандем, як вважають аналітики, зміг подолати інші клани в середині «Енергоатому» і повністю поставив під контроль усі корупційні схеми. Саме цим людям приписують безкінечні спроби пропхати фірми одіозного забудовника Максима Микитася на тендерах з будівництва вже згаданого тут Центрального сховища відпрацьованого ядерного палива. Саме завдяки їхнім махінаціям довкола постачання запчастин на українські АЕС в зиму ми вперше увійшли зі значною кількістю зупинених реакторів, а ,значить, з потенційним дефіцитом електроенергії.
Як наслідок, Україна, опинившись на межі енергетичного колапсу, змушена буде купувати електроенергію у країни-агресора, що значно послабить дипломатичні позиції нашої держави на міжнародній арені, або витрачати додаткові ресурси на купівлю дорогої теплової електроенергії у приватних структур, що неймовірно посилить роль олігархів Коломойського та Ахметова у внутрішній політиці.
Йдеться про мільярди гривень, яких і так критично не вистачає в бюджеті.
Крім того, в українських олігархів є ще один інтерес у справі знищення Національної атомної енергогенеруючої компанії. Доведення НАЕК «Енергоатом» до банкрутства дозволить корпоратизацію підприємства. А, значить, найбільш ласі шматки колись цілісної і успішної компанії потраплять під управління «потрібним» людям. І, враховуючи зв’язки Галущенка і Боярінцева, схоже, що лобісти Кремля і топові олігархи України досягли у цьому питанні повного консенсусу.
Цю версію яскраво підтверджує в своєму коментарі сам Герман Галущенко. Зокрема, він заявив, що регулярно буває на вулиці Банковій, де надає інформацію про діяльність «Енергоатому» в обсязі, необхідному для забезпечення виконання главою держави його повноважень. Таким чином, саме Галущенко був головним комунікатором керівництва НАЕК та офісом голови держави.
Тобто, саме Галущенко, призначений на посаду віце-президента НАЕК за протекцією помічника президента Шефіра, відповідальний за донесення до керівництва країни, м’яко кажучи, дуже спотвореної інформації. І щодо будівництва ЦСВЯП, і загалом, щодо економічних успіхів компанії. Крім того, виходячи з розслідування видання НВ, саме Шефір проводив неформальні співбесіди на посади у НАЕК, а, значить, має і свій власний інтерес у тому, що ці горе-менеджери зробили з раніше успішною державною компанією. І це, судячи з усього, тільки початок.
Шефір продовжує повністю контролювати діяльність НАЕК, і людей, які слухняно виконували всі його завдання, незважаючи на їх численні публічні провали, готує на підвищення.
Цим документом центральна екзаменаційна комісія Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» прийняла іспити у Германа Галущенка і Якоба Хартмута на знання норм і стандартів з ядерної безпеки.
А це необхідна умова для призначення на найвищу керівну посаду у НАЕК «Енергоатом».
Таким чином, бачимо ще одне підтвердження інформації про швидке призначення Галущенка на місце Петра Котіна.
Суспільству, звісно, це піднесуть в красивій обгортці. Ось кризовий менеджер, який має врятувати збиткове підприємство. Про те, що саме Галущенко був інструментом його знищення, навряд чи хтось згадає.
Зауважимо, що до призначення Котіна і його віце-президентів НАЕК «Енергоатом» за попереднього керівника приносив чималі прибутки бюджету. Це близько 5 мільярдів гривень.
Висновок: корпоратизація НАЕК «Енергоатом» після призначення Германа Галущенка на посаду т.в.о президента компанії – це лише питання часу.
Несподівано виявиться, що без продажу частки акції компанії приватним власникам українські АЕС чекає повна зупинка. І уряд поспіхом продасть акції тим, хто готовий буде заплатити. А це все ті ж таки Ахметов з Коломойським.
А Галущенко з Шефіром отримають уже від них свої «дивіденди».
Цей план ще більш реальний, враховуючи, що потенційних конкурентів Галущенка на призначення керівником НАЕК «Енергоатом» взяли в розробку віддані ОПУ спецслужби. За реалізацію цієї частини плану відповідає все той же таки Олег Боярінцев і Дмитро Бузницький – людина, яка безпосередньо знайома з тим, як працює правоохоронна система в Україні.
Система призначень у «Енергоатомі» побудована таким чином, що на роль повноцінного керівника компанії можуть претендувати виключно директори АЕС.
Власне, так свого часу вибір впав на директора ЗАЕС Петра Котіна. Тепер завдання максимум – знищити ще двох керівників АЕС – Володимира Лісніченка (керівника ЮУАЕС) та Павла Павлишина (директора РАЕС). Саме вони, якби пішло щось не так із призначенням Галущенка, могли б претендувати на посаду головного атомника країни.
Незабаром, як стверджують наші джерела у правоохоронних органах, ми маємо побачити інспіровані проти них кримінальні справи. І Олег Боярінцев, користуючись своїми можливостями керівника дирекції з кадрів НАЕК, зараз активно шукає компромат на названих осіб. Як наслідок, жоден з них не зможе з такою токсичною біографією претендувати на отримання найвищої посади НАЕК «Енергоатом».
Отже сценарій відомий, фігури вже стоять на шаховій дошці.
Нам з вами залишається лише сісти у першому ряду і стати свідками найбільшої корупційно-рейдерської схеми в історії України. Якщо з’являться кримінальні справи проти керівників АЕС, якщо Котін справді позбудеться посади і на заміну йому прийде Галущенко, хіба не стане це підтвердженням всіх наведених фактів? Хіба не очевидним буде повна безпорадність президента Зеленського перед своїм корумпованим олігархами оточенням? І хіба не означатиме це повний крах української атомної енергетики, принаймні, як незалежної і успішної галузі?
Зараз реалізацію цього злочинного плану ще можна зупинити, щоправда, для цього правоохоронним органам доведеться взятися за перевірку всіх наведених фактів, і почати варто саме з контракту на добудову ЦСВЯП, який за протекції окремих високопосадовців отримала фірма, що раніше навіть не згадувалась у контексті хоч якогось крупного будівництва.
НАБУ, СБУ, ДБР можуть легко перевірити наведені факти і відреагувати в межах своєї компетенції, і ми сподіваємося, що в найближчий час правоохоронці саме так і зроблять. Будемо спостерігати…